Huilatherium
Huilatherium | |
---|---|
Life reconstruction | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | †Notoungulata |
Родина: | †Leontiniidae |
Рід: | †Huilatherium Villarroel & Guerrero, 1985 |
Види | |
| |
Синоніми | |
| |
Вікісховище: Huilatherium |
Huilatherium — вимерлий рід леонтініїд, групи копитних ссавців ряду Notoungulata, що включає інші південноамериканські родини нотоунгулят, які еволюціонували паралельно з деякими ссавцями Північної півкулі. Леонтініїди належали до травоїдних видів середнього та великого розмірів[2], з відносно короткими черепами та міцними кінцівками, дещо схожими на своїх родичів, найвідоміших токсодонтидів.
Пізніші описи виду повідомляють про додатковий матеріал від дорослих особин: інші фрагменти черепа, більше зубів і деякі посткраніальні частини, показуючи, що це була тварина вагою до 800 кілограмів, одна з найбільших у своєму роді, яка жила в середньому міоцені, приблизно 12 Ma, які особливо відомі тим, що були останнім і найбільш спеціалізованим відомим представником своєї родини[3]. У леонтініїд спостерігається поступова тенденція до спеціалізації зубів, де розвиваються більше різці та з'являється помітна діастема. У Huilatherium ікла дуже зменшені в розмірі, зменшується кількість передніх різців і розвиваються бивнеподібні різці[4]. Ці особливості вказують на тісний зв'язок із Taubatherium paulacoutoi, родом з олігоцену формації Тремембе в Бразилії, з яким утворюють окрему кладу від інших видів родини[5], які в основному відомі з місць палеогену в Аргентині, і це вказує на те, як ця родина була переселена на тропічну північ Південної Америки, оскільки зміни клімату сприяли зникненню лісового середовища, від якого вони залежали[3].
- ↑ Colwell, Jane (1965). A new notoungulate of the family Leontiniidae of the Miocene of Colombia. Master's thesis, University of California, Berkeley.
- ↑ Bond, M. y López, G.M. 1995. Los Mamíferos de la Formación Casa Grande (Eoceno) de la Provincia de Jujuy, Argentina. Ameghiniana 32: 301—309.
- ↑ а б Villarroel, C., y Coldwell Danis, J. 1997. A New leontiniid notoungulate. En: R.F. Kay, R.H. Madden, R.L. Cifelli y J.J. Flynn (eds.), Vertebrate Paleontology in the Neotropics. The Miocene Fauna of La Venta, Colombia. Smithsonian Institution Press, Washington, D.C. pp. 303—318.
- ↑ Villarroel A., CarlosS (1997): La Estructura de la Dentición Caduca de Huilatherium pluriplicatum, Leontiniidae (Notoungulata) del Mioceno de Colombia. Geología Colombiana Nr. 22, pgs. 139—149,3 Figs., 2 Láminas, Santafe de Bogotá.
- ↑ Deraco, García López y Poweell. Relaciones filogenéticas del leontínido Coquenia bondi Deraco et al. (Mammalia: Notoungulata) del Eoceno del noroeste argentino. Resúmenes de las XXIV Jornadas Argentinas de Paleontología de Vertebrados, San Rafael, Mendoza, Argentina. Mayo, 2009.