Олександр Афанасьєв-Чужбинський — відомий у свою епоху письменник, публіцист, етнограф, приятель молодих років Тараса Шевченка. Багато мандрував Україною, вивчаючи народний побут, уклав словник української мови. У 1856–1860 роках здійснив експедицію берегами Дніпра й Дністра, результатом якої стала книга у двох томах – ґрунтовне краєзнавче та етнографічне дослідження і водночас захопливий художній твір у жанрі дорожніх нотаток з безліччю живих діалогів.
У першому томі, «Нарисах Дніпра», описано життя на берегах ріки від порогів і до її гирла: навігацію і торгівлю, будні містечок і сіл, побут їхніх мешканців – відважних дніпровських лоцманів, українських селян, німецьких, шведських та єврейських колоністів. З особливим почуттям автор пише про занедбані запорозькі пам’ятки – рештки Січей і забуті могили «степових лицарів».
Безумовно важливе джерело про життя Дніпра у 19 столітті. Але художньої якості не треба чекати, хоча художніх моментумів в тексті розкидано доволі багато. Текст треба читати з урахуванням його цільової аудиторії - інституцій Російської імперії, які спонсорували поїздку.
Книга про святі для кожного українці місця — пониззя Дніпра. Афанасьєв зафіксував їх, якими вони були в сер. 19 ст., коли вже була зруйнована Січ, але пороги та плавні ще не затопили. В книзі можна побачити німецьких та шведських колоністів, єврейських гендлярів та купців, караїмів, українських селян, вільних матросів та товариство лоцманів, цілий світ пониззя Дніпра, що був знищений в 20 ст. і залишився лише в книжках.